Людину все життя оточують інші люди. Серед них завжди можна виділити тих, хто особливо близький. Емоційні стосунки з такими людьми мають велику значущість. Як правило, найбільш близькими є родичі. Але не тільки. До близького кола можуть входити друзі, сусіди, колеги, учні, викладач тощо.
Через спілкування з близькими людина переконується в тому, що вона — особистість. Стосунки з різними людьми вибудовуються по-своєму: комусь відкриваються з одного боку, виявляючи певні якості, комусь — з іншого.
Таким чином, якщо людині вистачає спілкування з іншими людьми, вона отримує достатньо емоцій, то в цих стосунках вона самостверджується і зростає як особистість.
З віком кількість зв’язків з іншими людьми зменшується, спілкування стає не таким насиченим емоціями. Старше покоління вже пішло з життя, померли деякі однолітки. Спілкування у звичному колі стає не таким жвавим: скорочується частота і тривалість зустрічей, поговорити буває ні про що: усі старі теми вичерпані, а нові не з’являються. Іноді такий дефіцит спілкування здатний стати соціальною проблемою літніх людей. Особливо це характерно для пенсіонерів, яким уже не під силу працювати і брати активну участь у житті суспільства.
Людина багато часу проводить на роботі і, йдучи на заслужений відпочинок, втрачає тісний контакт із колегами. Список старих соціальних зв’язків помітно скорочується, налагодити нові для заповнення втрачених часто не вдається: для цього необхідно заздалегідь формувати можливості. Крім того, у літніх людей не так багато фізичних сил.
Часу з дітьми люди похилого віку теж проводять дедалі менше: молоде покоління виросло і влаштовує своє життя, налагоджує соціальні зв’язки (створює сім’ю, реалізує себе на роботі, займається улюбленою справою тощо). З іншими родичами стосунки теж стають не такими тісними, кожен занурюється з головою у свій світ, у всіх свої проблеми.
Зароджується і міцніє думка про непотрібність для близьких і значущих людей. Люди похилого віку, які відчувають, як віддаляються родичі та друзі, думають, що життя скінчилося.
Особливо актуальна проблема відчуття непотрібності для людей, яких прикувала до ліжка хвороба. Їх гнітить усвідомлення залежності від інших, і вони вважають, що власне тіло зрадило їх.
Поселити родича в пансіонат — не означає його позбутися. Це правильне, зважене рішення дорослої людини, яке дасть змогу поліпшити якість життя літнього члена її сім’ї.
Отримати консультацію з питань запису до закладу пансіонату для літніх людей «Промінь Сонця» можна цілодобово за телефоном гарячої лінії Координаційного центру в місті Житомир: (093) 855-73-93. Звернення також приймаються електронною поштою: ProminSonca94.gmail.com
з повагою, персонал пансіонату для літніх людей «Промінь Сонця».
Назад к новинам