- Конструктивна позиція. Спостерігається в тих, кому в молодості був притаманний спокій, задоволеність і веселий настрій. Ці риси не втрачаються з віком, і в старості такі люди позитивні, ведуть активний спосіб життя, допомагають одне одному. Їх не лякає цифра в паспорті, вони не зациклюються на проблемах зі здоров’ям, намагаються цікаво організувати своє дозвілля і залишаються соціально активними. З таким настроєм люди благополучно доживають до глибокої старості.
- Залежна позиція. Спостерігається в тих, хто був недовірливий у житті сам до себе, не мав сили волі, усім поступався, був пасивним. Такі люди в похилому віці ще гостріше відчувають потребу в допомозі та визнанні. Не отримуючи багато уваги, вони страждають і ображаються.
- Захисна позиція. Характерна для людей, які перебувають у якомусь коконі. Вони погано йдуть на контакт з іншими, не хочуть, щоб їм хтось допомагав. Це замкнуті люди, вони цураються суспільства і нікому не показують своїх почуттів. Старість ненависна їм, оскільки неминучі проблеми: втрата працездатності, залежність від оточуючих і неможливість бути активними.
- Позиція ворожості до світу. Це лінія поведінки тих, хто звинувачує у всіх неприємностях минулого життя інших людей, суспільство загалом. Для таких особистостей характерна підозрілість і агресивність, недовіра до всіх. Проблема залежності від інших гнітить їх, старість викликає огиду. Порятунок люди такого типу бачать у роботі.
Позиція ворожості до себе і свого життя. Характерна для пасивних, депресивних громадян, яким близькі фаталістичні ідеї. Таким людям нічого не цікаво, вони безініціативні. Їх гризе самотність і відчуття непотрібності, життя здається низкою невдач, а тому смерть не лякає: у ній вони бачать позбавлення від своїх страждань і проблем.
Формування нової життєвої позиції у літніх людей зазвичай не відбувається. Нерідко зміна обставин призводить до того, що світогляд і зумовлена ним поведінка зрілих людей набувають крайніх форм у старості. Соціальні працівники мають знати особливості поведінки літніх людей, їхній психологічний портрет, риси характеру. Без цього неможливе прийняття їхнього душевного, фізичного та психологічного стану. Розповімо про основні поведінкові особливості літніх людей, знання яких необхідне для вибудовування з ними спілкування.
Головне — не стати самотнім і не віддалитися від суспільства. Люди похилого віку потребують спілкування, навіть якщо не мають роботи, перебуваючи на заслуженому відпочинку. Їм потрібно гнати геть апатію і намагатися чимось зайняти себе. Дуже погано позначається настрій на очікування чогось поганого. Побутовий догляд за собою і близькими людьми сприяє усвідомленню, що людина корисна рідним і важлива для них.
Жаліти себе не можна. Краще спрямувати свої сили на допомогу іншим, така лінія поведінки значною мірою сприяє вирішенню безлічі проблем літніх людей.
Складна ситуація, коли пенсіонери впадають у відчай, втрачають будь-яку надію. З ними потрібно працювати, доносити просту істину: життя не закінчено, незважаючи на безліч проблем. Воно триває, і потрібно радіти цьому щодня.
Виходячи з практичного досвіду, можна виділити такі категорії літніх людей:
-ті, кому допомога не потрібна;
-ті, хто втратив здатність до праці частково;
-ті, кому необхідне обслуговування;
-ті, кому необхідний догляд.
Під час розроблення програм соціальної допомоги враховується приналежність людини до однієї з цих категорій. Від цього залежать методи і прийоми роботи з літніми людьми. Головний принцип, якого слід дотримуватися, працюючи з людьми похилого віку, — повага до особистості.