Сучасні проблеми літніх людей вивчені недостатньо. Нині інтерес до цієї теми зростає, проводяться дослідження з метою виявити геронтологічні, психологічні, соціальні особливості людей похилого віку. Через широко розповсюджене уявлення в суспільстві про старість людям похилого віку набагато важче нести тягар фізичних і психологічних проблем, з якими вони стикаються насправді.
Згідно з результатами досліджень процес старіння не супроводжується зниженням розумового статусу особистості, хоча зміна його має місце. Людина з віком стає більш розважливою, обережною, спокійною. Вона починає більше цінувати життя. Самооцінка змінюється.
Літніх людей уже не так турбує їхня зовнішність, вони прагнуть удосконалювати свій внутрішній світ і підтримувати здоров’я. Виникає новий ритм життя.
Під час досліджень було виявлено, що стиль життя та поведінка літніх людей мають певні особливості. Про це свідчить і практичний досвід.
По-перше, життя стає менше наповнене соціальними зв’язками, якість їх теж страждає. Іноді людина сама відгороджує себе від суспільства.
По-друге, особливістю є наявність у літніх людей психологічного захисту, який сковує їхній розум, почуття, життєдіяльність. Насправді психологічний захист — це хороший інструмент, за допомогою якого можна досягти на певний час душевної рівноваги. Однак такий захист для літніх людей приносить скоріше не користь, а проблеми, оскільки в старості люди прагнуть уникнути всього нового, що суперечить стереотипам, що склалися в їхній свідомості.
По-третє, люди похилого віку по-особливому відчувають час. Вони живуть саме зараз, у цей момент, разом зі своїм минулим, спогадами і думками про майбутнє. Тому літні люди обережні, ощадливі, запасливі. Це стосується не тільки матеріальних, а й духовних цінностей, інтересів. Час біжить для них не так швидко. Вони намагаються, щоб усі події в їхньому житті були сплановані заздалегідь, чи то похід до аптеки, чи то до магазину, чи то в гості, чи то в поліклініку. У старості виникає необхідність моральної підготовки до всіх дій.
По-четверте, з віком посилюється прояв окремих рис характеру, що були не настільки явними в молоді роки. Люди похилого віку можуть часто ображатися, вередувати, дратуватися без особливих на те причин, бурчати. Їм властива також жадібність, запальність тощо. Через подібні проблеми літніх людей страждають їхні взаємини з близькими.