Життя і смерть переплетені між собою. На цю тему людство розмірковує вже дуже довго. Ніщо на світі не вічне — це очевидно для всіх, як і те, що в кожного є страх перед смертю. Люди живуть, усвідомлюючи, що одного разу їх не стане, і переборюють свій страх перед цим фактом.
Людям не так складно прийняти, що життя має кінець, складніше усвідомити, що кінець цей — смерть. Те, що закінчення єдиного процесу — життя — має свою, окрему назву, лякає людину. Адже наявність імені в цього моменту життя свідчить про те, що це щось інше, ніж саме життя. Страх виникає й тому, що люди не мають достовірних відомостей про те, як це — бути померлим (ніхто насправді не повставав із мертвих і не розповідав про смерть).
У зв’язку з цим можна сказати, що люди бояться смерті як чогось невідомого. Практика показує, що з літніми пацієнтами потрібно говорити про смерть. Це допомагає їм знайти спокій, стати впевненими в завтрашньому дні. Після таких бесід люди починають планувати заходи щодо підтримання і, за необхідності, зміни способу свого життя. При цьому вони більш задоволені наявною ситуацією, і їх не так турбує проблема неминучості фізичної смерті.
Існує багато розповідей про те, як настає смерть, що при цьому відбувається з людиною. Проте напевно ніхто не знає, в який момент і від чого вона помре, які відчуття відчуватиме, розлучаючись із життям. Тому нерідко літні люди бояться смерті, оскільки їх лякає сам процес вмирання. Найчастіше в старості людям страшно померти на самоті, втратити розум, стати залежними від інших людей. Люди похилого віку бояться хвороб і згасання фізичних сил, своєї безпорадності в життєвих ситуаціях. Часто в людей похилого віку виникають ізольовані, раптові напади страху.
У таких випадках із людиною потрібно поговорити про те, що трапилося, разом визначити, які події в житті могли спричинити цей стан, розібрати соціальну ситуацію та окреслити життєві перспективи. Така бесіда допоможе пацієнтові впоратися з наслідками пережитого нападу страху і зрозуміти, як можна контролювати свій стан надалі, щоб уникнути подібної проблеми.
Особливо гостро люди відчувають страх смерті, коли загострюється хронічне захворювання. Рецидив змушує їх згадати випадки, коли хвороба прикувала до ліжка, а потім і зовсім забрала життя в родичів, друзів, інших близьких. Літні люди мимоволі проводять аналогію з їхнім станом, вони вважають приклади з минулого підтвердженням того, що сумний фінал їхнього хворого стану неминучий. У старості таких прикладів чимало: пішло з життя не тільки покоління батьків, бабусь і дідусів, помирають і однолітки, і навіть молодші люди. Люди похилого віку дуже болісно сприймають звістки про будь-яку смерть.
Як влучно висловився американський психотерапевт І. Ялом, «для багатьох смерть близької істоти спричиняє найінтимніше усвідомлення власної смерті». Буває, що дуже погано на стані людей похилого віку позначається смерть домашнього улюбленця, викликаючи сильний напад страху смерті. Навіть горювання про близьку людину, яка пішла з життя, може мати не такий сильний негативний вплив.
Проблема зі здоров’ям літніх людей
Зазвичай у старості ключовими проблемами літніх людей у сучасному суспільстві є погіршення здоров’я, труднощі фінансового характеру та складнощі з адаптацією в суспільстві. Змиритися зі змінами, що відбуваються в житті, пенсіонерам дуже складно. А змінюється багато чого — спосіб життя, становище в суспільстві. Та й стан здоров’я накладає безліч обмежень.
Поселити родича в пансіонат — не означає його позбутися. Це правильне, зважене рішення дорослої людини, яке дасть змогу поліпшити якість життя літнього члена її сім’ї.
Отримати консультацію з питань запису до закладу пансіонату для літніх людей «Промінь Сонця» можна цілодобово за телефоном гарячої лінії Координаційного центру в місті Житомир: (093) 855-73-93. Звернення також приймаються електронною поштою: ProminSonca94.gmail.com
з повагою, персонал пансіонату для літніх людей «Промінь Сонця».
Назад к новинам